Вищий спеціалізований суд України з

розгляду цивільних справ

01024, м. Київ, вул. П. Орлика, 4-А

                                             Позивач : Іванова Катерина Іванівна

              (особа, що подає касаційну скаргу)  75111, Херсонська обл.

                                         Відповідач 1: Іванов Сергій Анатолійович

75111, Херсонська обл.,

Відповідач  2: Іванова Світлана Геннадіївна

75600, Херсонська обл.

Справа  № 

КАСАЦІЙНА СКАРГА

на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2011р.

___ грудня 2010 року ________________ районним судом Херсонської області ухвалено рішення по справі за позовом Іванової Катерини Іванівни до Іванова Сергія Анатолійовича, Іванової Світлани Геннадіївни про стягнення боргу.

Суд стягнув з Іванова С.А. та Іванової С.Г. солідарно на користь Іванової К.І. борг за договором позики в сумі      грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а також судовий збір на користь держави в сумі 632 грн.

15 березня 2011 року Апеляційним судом Херсонської області ухвалено рішення, яким рішення                  районного суду Херсонської області від ____грудня 2010 року в частині солідарного стягнення з Іванової Світлани Геннадіївни на користь Іванової Катерини Іванівни боргу за договором позики в сумі             грн., витрат на ІТЗ розгляду справи в сумі 120 грн. та судового збору на користь держави в розмірі 632 грн. скасовано та ухвалено нове.

У задоволені позову Іванової Катерини Іванівни про стягнення боргу за договором позики з Іванової С.Г. відмовлено.        

        З вищевказаним рішенням не згодна у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Рішення суду не ґрунтується на належних та допустимих доказах. Крім цього судом допущено неповне з’ясування обставин, що мають значення по справі.

     Суд при прийнятті рішення керувався одними доказами та не брав до уваги інші, що свідчить про неповне з’ясування обставин справи.

        Вважаю, що судом не надано належної оцінки тому факту, що Іванов С.А. дійсно брав кошти в борг на сімейні потреби, уклав договір позики в інтересах сім’ї, та завдяки цим коштам відповідачі купили автомобіль Daewoo Lanos. В підтвердження того, що саме за позичені кошти був куплений авто свідчить те, що власних заощаджень в таких розмірах у відповідачів не було, крім того достатніх доходів для придбання транспортного засобу  не мали, оскільки Відповідач 2 на той час перебувала на навчанні Херсонському базовому медичному коледжі.

        В підтвердження того, що кошти в сумі 8000 дол. США були позичені Відповідачем 1 саме для купівлі автомобіля, свідчить також умови самого договору позики від ____ липня 2008 року, де зазначено (п.1), що Позикодавець – Іванова Катерина Іванівна передала у власність Позичальнику – Іванову Сергію Анатолійовичу грошові кошти в розмірі 8000.00 (вісім тисяч) доларів США, що згідно курсу Національного Банку України еквівалентно ______ (тридцяти восьми тисячам сімсот двадцять шість) гривень, строком до 01.10.2009 року, без нарахування процентів, на купівлю автомобіля марки Daewoo Lanos.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Крім того, вищевказаний договір позики був укладений у письмовій формі між позивачем та Відповідачем 1, що є дотриманням вимоги ст. 1047 Цивільного Кодексу України.

Суд не взяв до уваги також, що даний Договір позики був укладений _ липня 2008 року, а _ липня 2008 року була видана Довіреність на ім’я Іванова С.А., Іванова А.В. та Іванову Світлану Геннадіївну з правом керувати та розпоряджатися (продати, поміняти, здати в оренду, передати в позичку) автомобіль марки  Daewoo Lanos, випуску 2004 року, що є підтвердженням того, що на наступний день після укладення Договору позики на суму 8000 тис. дол. США, дані кошти були витрачені згідно умов договору, а саме: на купівлю авто Daewoo Lanos.

Суд апеляційної інстанцій не прийняв до уваги пояснення Відповідача 1, в яких він не заперечує, що дійсно брав кошти в борг на сімейні потреби, укладав договір позики в інтересах сім’ї, та купували з Відповідачем 2 Івановою С.Г. за ці кошти транспортний засіб марки Daewoo Lanos .

Крім того, суд не надав належної оцінки, що довідка – рахунок № _________ була видана на ім’я Іванової Світлани Геннадіївни 24 липня 2008 року,  відповідно до якої, їй продано і видано автомобіль Daewoo Lanos. А 18.10.2008 року на ім’я Іванової С.Г. було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Все вищевикладене вказує на те, що дійсно, кошти в сумі 8000 тис. дол. США були позичені та витрачені в інтересах сім’ї, оскільки Відповідач 1 та Відповідач 2 перебували в шлюбі в період з 03.11.2007р. по 09.07.2009р. Більше того власником даного автомобіля стала дружина відповідача 1 – Іванова Світлана Геннадіївна. Таким чином посилання апеляційного суду, що відсутні докази того, що дружина позичальника була повідомлена про укладення такого правочину, чи висловила свою згоду на його вчинення не відповідають дійсності.

Вищевказане свідчить про неповне з’ясування судом обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, що є порушенням ст. 213 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Сімейного кодексу України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності.

Однак, апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 213 ЦПК України, без жодного посилання на норму закону, прийшов до висновку у своєму рішенні, що відповідальність колишньої дружини позичальника за укладений ним договором за правилами ч. 3 ст. 61 Сімейного кодексу України не настає, а тому рішення в частині стягнення з Іванової С.Г. боргу підлягає скасуванню.

Згідно ст.ст. 530, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

За умовами договору позики, зазначений борг повинен бути повернутий 01.10.2009 року.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом, зокрема боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.     

        Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко – і відеозаписів, висновків експертів.       

  Відповідно до ст. 212 ЦПК України, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Однак судом односторонньо та беззаперечно прийняті докази Відповідача 2, а докази інших сторін  взагалі не прийняті до уваги та їм не надано належної правової оцінки та обгрунтування.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 324, 325, 335, 336, 339 ЦПК України, -

ПРОШУ:

1.     Скасувати рішення Апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2011 року.

2.     Залишити в силі судове рішення суду першої інстанції _________________ районного суду Херсонської області від 23 грудня 2010 року.

3.     Витрати, пов’язані із розглядом справи, покласти на відповідачів.

 Додатки:

1. Копія рішення апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2011 року
2. Копія рішення _____________ районного суду Херсонської області від 23 грудня 2010 року.
3. Копія договору позики.
4. Копія довіреності.
5. Копія довідки-рахунок.
6. Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
7. Копія свідоцтва про шлюб.
8. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.
9. Докази сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
10. Копія касаційної скарги.

«         » __________ 2011 р.                                                 Іванова К.І.