Верховний Суд України в ч. 2,3 п. 1 Постанови Пленуму від 29.12.1976 року № 11 (з наступними змінами та доповненнями) «Про судове рішення» роз'яснив, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності із нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

{smscoin_key}Відповідно до приписів ст. ст. 4, 8,10,11,212,213 ЦПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При розгляді справи суд не дотримався наведених роз'яснень Верховного Суду України та не виконав вимог 128, 208, 212, 213, 214, 215, 216, 218 ЦПК України, тому допустився прийняття помилкової ухвали.

Згідно з вимогами пункту 1 Листа ВСУ № 01-8/393 неповне з'ясування обставин справи, що має істотне значення для справи, тягне за собою скасування рішення зі справи. Судом першої інстанції порушені і ці вимоги, оскільки обставини справи, що мають істотне значення для вирішення спору належним чином не дослідженні в судовому засіданні, судом не дано юридичну оцінку правовідносинам сторін, що склалися, не надано оцінки доказам залученим до матеріалів справи, що є підставою для скасування прийнятої ухвали, виходячи з наступного:

По - перше, «__» ________2009 року при примусовому виконанні заочного рішення ________ суду м. _________ мені стало відомо про наявність заочного рішення у справі № ________ за позовом Особи_2 до мене про відібрання дитини, згідно якого судом ухвалено відібрати у Особи_1 чи будь - яких інших осіб неповнолітнього Особу_3 «__»_______ 2007 року народження, де б останній не знаходився та де б не перебував та передати його батькові – Особі_2 проживаючого у м. ____________, ____________ області по вул.__________,__, кв.___. Допущено негайне виконання рішення суду.

В силу вимог ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом 10 (десяти) днів з дня його отримання.

Про те, що суд, з приводу відібрання моєї дитини відбувся, я дізналась від державного виконавця __________ ДВС _________ МУЮ. «__» __________2009 року я не могла забезпечити представництво в судове засідання, оскільки знаходилась на лікарняному про що повідомила суд телеграмою, що стверджується повідомленням про вручення: «17.09.2009 року помічник судді Гнєздилова В. Є Ярова отримала телеграму зпроханням про відкладення розгляду справи».

Відповідно до позицій Верховного Суду України, викладених в Практиці ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах у разі надходження від відповідача заяви про розгляд справи у його відсутності суд також не вправі ухвалювати заочне рішення. Ця умова не передбачена в ст. 224 ЦПК, однак випливає зі змісту ст. 169, відповідно до якої неявка відповідача в судове засідання, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, не є перешкодою для розгляду справи в загальному порядку. Тому підстав для заочного розгляду справи немає. Причини неявки відповідача в цьому випадку судом не з'ясовуються. Суд за таких обставин розглядає справу у загальному порядку або відкладає розгляд справи на підставі п.2 ч.2 ст. 169 ЦПК. Проте деякі суди помилково проводили розгляд справ у цьому випадку в порядку заочного провадження.

На підставі ст. 224 ЦПК суд до постановлення ухвали про заочний розгляд справи обов'язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог статей 74—76 ЦПК. При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує.

Судом також порушено вимоги ч. 4 ст. 74 ЦПК про те, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення — завчасно. Судова повістка в даній справі мені взагалі не направлялась.

Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме,навіть після його звернення до адресного бюро та органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. При цьому друкований орган, в якому розміщуються відповідні оголошення, визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частини 9,10 ст. 74 ЦПК).

В порушення вказаного, судом не зроблено звернення до адресного бюро та органів внутрішніх справ, що виключає законність судового акту та є підставою для його скасування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2006 р. № 52 затверджено Порядок визначення друкованого засобу масової інформації, в якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме. Відповідно до зазначеного Порядку, оголошення про виклик до суду публікується в установлені законодавством строїш у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження за останнім відомим місцем проживання (перебування) на території України відповідача, третіх осіб, свідків. Цією ж постановою визначено у 2009 р. друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому розміщуються зазначені оголошення, газету «Урядовий кур'єр» (п. 1 постанови).

Суд не дотримався цієї вимоги, що виключає легітимність судового акту.

У разі, якщо суд встановить, що відомості про належне повідомлення відповідача відсутні, він повинен відкласти провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК.

По - друге, оскільки в описовій частині рішення зазначено «зважаючи на складність справи суд вважає за можливе оголосити вступну та резолютивну частину рішення» я не можу надати доказів які б спростували висновок суду про наявність підстав для задоволення позову.

Крім того, як би суд вважав за доцільне, запросити мене в судове засідання, я надала б належні докази, які спростовують твердження Особи_2 про те, що він є батьком моєї дитини. На час розгляду справи в _________ суді м. __________ є ухвала суду про порушення провадження у справі про виключення відомостей про Особу_2, як батька Особи_3 з актового запису про народження, підтверджене генетичною експертизою, проведеною ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса. Таким чином, висновок суду про обґрунтованість позовних вимог та відібрання моєї дитини та передання моєї дитини чужому чоловікові є не законним, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства України, що дає підстави для скасування заочного рішення від «__»________2009 року у справі № ____________.

По - третє, статтею 229 ЦПК встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення. За правилами ст. 121 ЦПК неналежно оформлена заява про перегляд заочного рішення залишається судом без руху і відповідачу надається строк для усунення недоліків. У разі, якщо відповідач у встановлений строк виправить визначені судом недоліки, заява про перегляд заочного рішення вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що постановляється відповідна ухвала.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Вирішуючи питання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції відповідно до вимог статей 72—73 ЦПК повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про місце і час розгляду цього питання. Але суд не виконав зазначені вимоги, самостійно поновив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, що є неприпустимим в розумінні ст.ст. 72—73 ЦПК вирішивши питання про поновлення процесуального строку без виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, в порушення вимог ст.ст. 121,228,229 ЦПК України на стадії прийняття заяви про перегляд заочного рішення оцінив надані докази та зробив висновок щодо моїх прав та обов'язків, що виключає законність судового акту та є підставою для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги ті обставини, що ________ районним судом м. _________ винесено оскаржувану ухвалу без виклику сторін, витребування пояснень по суті та з'ясування обставин справи, порушено положення ст.ст. 6, 525 ЦК України, порушено законні права та інтереси перш за все не повнолітньої дитини, керуючись ст.ст. 14, 27, 31, 291, 292, п.2ч.1 ст. 293, 294, 295, 296, 297, 303, 307, 314 ЦПК України, -

ПРОШУ:

Скасувати ухвалу про повернення заяви про скасування заочного рішення у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення без руху від «___»________2009 р. у справі № ______.

Зобов'язати суд прийняти заяву про перегляд заочного рішення у справі № _______ до провадження.

Додаток: