Апеляційний суд міста Києва. _________________________________________. (адреса, поштовий індекс) Через (найменування місцевого суду), _________________________________________. (адреса, поштовий індекс) (Цивільна справа №____, суддя П. ініціали).
Особи, які беруть участь у справі: 1.________________________________________. (Позивач, П.І.Б., адреса, поштовий індекс) 2.________________________________________. (Відповідач, П.І.Б., адреса, поштовий індекс) 3.________________________________________. (Третя особа, П.І.Б., адреса, поштовий індекс)
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА зразок на рішення судді _________________ районного суду м. Києва (П. ініціали) від 22.07.09 р. у цивільній справі № _____.
I. Предмет та межі оскарження. Рішенням судді _________________ районного суду м. Києва (П. ініціали) від 22.07.09 р. у цивільній справі №____ позовні вимоги (П.І.Б.) "про розподіл спадкового майна” задоволено частково: - за (П.І.Б.) (Позивачем у справі) визнано право власності на 1/3 частку житлового будинку №____ по вулиці ____________________, у місті Києві; - за (П.І.Б.) (Відповідачем у справі) визнано право власності на 1/3 частку житлового будинку №____ по вулиці ____________________, у місті Києві; - за (П.І.Б.) (Відповідачем у справі) визнано право власності на 1/3 частку житлового будинку №____ по вулиці ____________________, у місті Києві; - в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Апелянт, (П.І.Б.), не може погодитися із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині визнання права власності на спадкове майно у розмірі 1/3 частки на жилий будинок, з підстав: - неповного з’ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи; - неповідомлення належним чином про час і місце судового засідання третьої особи,(П.І.Б.), яка в процесі розгляду справи пред’явила до обох сторін самостійні позовні вимоги щодо предмета спору "про визначення додаткового строку для прийняття спадщини”, а отже змінила статус учасника судового розгляду цивільної справи (до 11.10.2008 р. (П.І.Б.) приймала участь у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відповідно до цього об’єму повноважень учасника судового процесу вона просила суд розглядати справу за її відсутності, окрім цього, навіть з цими повноваженнями, не зазначила в своїй заяві, що бажає бути не повідомленою про час і місце судових засідань); - суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки (П.І.Б.), яка не була повідомлена про час і місце судових засідань у справі; - суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
II. Обґрунтування підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення. По-перше. 11.10.2008 року до закінчення судового процесу у цій цивільної справі (П.І.Б.), яка брала участь у якості третьої особа на стороні відповідача (П., ініціали), пред’явила через загальну канцелярію суду першої інстанції самостійні позовні вимоги щодо предмета спору "про визначення додаткового строку для прийняття спадщини” до обох сторін позивача,(П.І.Б.), та відповідачів: (П.І.Б.) і (П.І.Б.), - просила суд визнати пропущення нею строку для прийняття спадщини з поважних причин, а саме у зв’язку з: вагітністю, перебуванням у пологовому будинку, народженням сина, який хворів і потребував її догляду та піклування.
Апелянт, (П.І.Б.), під час судових засідань цієї справи неодноразово заявляла про необхідність розгляду самостійних вимог (П.І.Б.) (третьої особи у цій справі) спільно з основними вимогами сторін.
Апелянт, (П.І.Б.), вважає, що не розглянувши спільно з основними вимогами сторін самостійні вимоги третьої особи щодо предмета спору "про визначення додаткового строку для прийняття спадщини” суд першої інстанції всебічно і повно не з’ясував всі обставини цієї справи.
Таким чином, суд першої інстанції маючи можливість, не визначив, всіх спадкоємців, які мають право на спадкування у першу чергу. Отже спір між всіма спадкоємцями, які прийняли спадщину, а також потенційним спадкоємцем, яка претендує на свою частку спадкового майна, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, судом першої інстанції не вирішено.
По-друге. Суд першої інстанції, визнав право власності на 1/3 частку житлового будинку № ___ по вулиці ___________________, у місті Києві за спадкоємцями, які прийняли спадщину, в іншій частині позовних вимог позивача (П. ініціали) суд відмовив. В дійсності самочинне будівництво здійснювалося в результаті спільної праці членів сімей:(П.І.Б.), (П.І.Б.), (П.І.Б.), - а будівельні матеріали, обладнання та інші речі, які були використані в процесі самочинного будівництва були придбані за спільні грошові кошти членів зазначених сімей.
Отже, якщо правильно розуміти відмову щодо інших вимог позивача, а спір про спадкове майно, відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України, включає увесь склад спадкового майна, тоді суд першої інстанції прийшов правильного висновку хоча з незначними порушеннями пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08. № 7 "Про судову практику у справах про спадкування”.
Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08. № 7 "Про судову практику у справах про спадкування”, роз'яснено, що: "За загальними правилами частини другої ст. 372 ЦК при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370 ЦК, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Розглядаючи спори, пов'язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно зі статтею 368 ЦК спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі”.
Враховуючи викладене, на основі ст., ст. 292, 307, 309, 311 ЦПК України, ПРОШУ колегію суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва: - прийняти до розгляду апеляційну скаргу "на рішення судді _________________ районного суду м. Києва (П. ініціали) від 22.07.09 р. у цивільній справі № _____”; - скасувати рішення _________________ районного суду м. Києва від 22.07.09 р. у цивільній справі № _____ і ухвалити нове рішення.
_____________________________Пояснення адвоката_______________________________ Відповідно до ст. 34 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача (ч. 1 ст. 34 ЦПК України). Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку (ч. 2 ст. 34 ЦПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. (Текст статті 294 в редакції Закону N 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення” Закону N 2453-VI від 07.07.2010).
До апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.
До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі (ч.- ч. 4 - 7 ст. 295 ЦПК України).
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (ч. 1 ст. 296 ЦПК України).
