РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого – .

при секретарі – .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом прокурора Кіровського району м. Кіровограда, в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», треті особи: ОСОБА_4 та Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, про визнання договору іпотеки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кіровського району м. Кіровограда в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернувся в суд з позовом до ВАТ КБ «Надра», про визнання договору іпотеки недійсним. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 20.06.2006 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту №401/20/06/2006/980-3371/КФ, відповідно до якого банк надав останньому кредит в розмірі 45000 грн. на споживчі цілі, а ОСОБА_4 зобов’язався належним чином використати та повернути отриманий кредит в строк до 19.06.2016 р., а також сплатити відповідну плату за користування кредитом. Того ж дня з метою забезпечення зобов’язань по кредитному договору між відповідачем та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за №862, за яким предметом іпотеки є квартира №3, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Червонозорівська, 23б, та належить іпотекодавцю – ОСОБА_1 на праві приватної власності. Однак договір іпотеки не був погоджений у встановленому порядку Органом опіки та піклування, завданням якого є захист прав неповнолітніх та малолітніх дітей при вирішенні питання розпорядження майном, яким вони володіють чи користуються. У квартирі, яка є предметом застави за договором іпотеки, на час укладання договору проживали і проживають на даний час неповнолітні діти ОСОБА_1: ОСОБА_2, 1993 р. н. та ОСОБА_3 1999 р. н., та що у зв’язку з неповернення коштів ОСОБА_4 за цим кредитом може стати позбавлення неповнолітніх дітей, єдиного місця проживання – квартири, що є предметом застави за договором іпотеки. З огляду на викладене позивач просить суд задовольнити позов та визнати договір іпотеки від 20.06.2006 р. недійсним у зв’язку з тим, що при його укладенні відповідачем в порушення вимог Закону України «Про охорону дитинства», ст. 177 СК України та ст.71 п.1 п.п.3 ЦК України не встановлено факт права користування предметом застави неповнолітніх дітей іпотекодавця та не отримано для цього дозволу Органу опіки та піклування, чим порушено право неповнолітніх дітей.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та попросить суд визнати договір іпотеки від 20.06.2006 р. укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 – недійсним, оскільки він укладений в порушення чинного законодавства та інтересів неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Представник ВАТ КБ «Надра» - ОСОБА_5, заявлені прокурором Кіровського району м. Кіровограда позовні вимоги не визнав та пояснив, що з метою забезпечення кредитного договору, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4, між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, предметом застави якого було все належне іпотекодавцю майно та грошові кошти, тобто квартира №3, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Червонозорівська, 23б, та належить іпотекодавцю – ОСОБА_1 на праві приватної власності. Під час укладення договорів сторонам були роз’яснені їх умови та відповідальність за ним, на що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 погодились, та про що свідчать наявні в договорах підписи. Про факт проживання за вказаною адресою неповнолітніх дітей іпотекодавцем банку, під час укладення договору, повідомлено не було. На даний час в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 по кредитному договору на підставі договору іпотеки ОСОБА_1 має погасити заборгованість боржника грошовим еквівалентом, або належним їй майном, тобто саме кв. №3, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Червонозорівська, 23б.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що в 2006 р. її знайомий ОСОБА_4 попросив її бути поручителем по кредитному договору, та у зв’язку з тим, що вона довіряла йому та була впевнена в його платоспроможності вона підписала договір поруки. Всі документи для укладення даного договору збирав ОСОБА_4, її ні про що не запитували, а тим паче не поставили до відома, що у зв’язку з невиплатою договору у неї можуть в рахунок погашення заборгованості забрати квартиру де проживають окрім неї двоє її неповнолітніх дітей. Іншого нерухомого майна вона не має, а тому позбавити місця проживання своїх дітей вона не бажає.

Третя особа, ОСОБА_4 пояснив суду, що 20.06.2006 р. між ним та ВАТ КБ «Надра» був укладений кредитний договір, однак однією з умов його укладення було поручительство, тому він звернувся до ОСОБА_1. Про те що в неї є діти, котрі проживають з нею він достовірно знав, однак банку не повідомив. Всі документи для укладення договору іпотеки він збирав сам. ОСОБА_1 тільки приїхала та підписала договір. На даний час у нього виникли фінансові труднощі, у зв’язку з чим виникла заборгованість. Однак він не бажає щоб внаслідок цього дітей ОСОБА_1 позбавили єдиного місця проживання.

Представник третьої особи – Служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради в судове засідання не з’явився, надіслав суду клопотання, у якому просив слухати справу без його участі.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.06.2006 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту №401/20/06/2006/980-3371/КФ, відповідно до якого банк надав останньому кредит в розмірі 45000 грн. на споживчі цілі, а ОСОБА_4 зобов’язався належним чином використати та повернути отриманий кредит в строк до 19.06.2016 р., а також сплатити відповідну плату за користування кредитом (а. с. 60-62). Того ж дня з метою забезпечення зобов’язань по кредитному договору між відповідачем та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, (а. с. 8-11), зареєстрований в реєстрі за №862, за яким предметом іпотеки є квартира №3, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Червонозорівська, 23б, та належить іпотекодавцю – ОСОБА_1 на праві приватної власності (а. с. 6-7). Однак договір іпотеки не був погоджений у встановленому порядку Органом опіки та піклування, завданням якого є захист прав неповнолітніх та малолітніх дітей при вирішенні питання розпорядження майном, яким вони володіють чи користуються.

Відповідно до ч.6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Одним із правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки та піклування відповідно до ст. 177 Сімейного кодексу України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься, зокрема, і право користуватися жилим приміщенням, оскільки відповідно до частин 2 та 3 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Суд не може покласти в основу рішення посилання відповідача - представника ВАТ КБ «Надра» на те, що ОСОБА_1 дала згоду на укладенні договору іпотеки, оскільки вказаний договір, предметом застави за яким є нерухоме майно, право користування яким мають неповнолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3, був укладений сторонами всупереч вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» та ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» без відповідного на це дозволу Органу опіки та піклування. Передання зазначеної вище квартири в іпотеку в подальшому може унеможливити користування цим нерухомим майном неповнолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Суд також приймає до уваги, що передана в іпотеку квартира є єдиним житлом, що належить сім’ї ОСОБА_1 і в разі невиконання нею своїх зобов’язань за договором іпотеки банк матиме змогу одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки – квартири, де проживають неповнолітні діти.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином довів свої позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29, ч.6 ст. 203 ЦК України, ст. ст. 7, 177 СК України, Законом України «Про охорону дитинства» та ст. ст. 10, 11, 39, 57, 60, 88, 209 ч.2, 212-215 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ:

Позов прокурора Кіровського району м. Кіровограда, в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», треті особи: ОСОБА_4 та Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, про визнання договору іпотеки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки від 20.06.2006 р. укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь держави судові витрати у розмірі 450 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн.

На рішення може бути може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня винесення повного рішення суду та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Суддя (підпис)