До _________ районного суду м._____________, адреса:_____________________ Позивач: Особа_1, проживаю за адресою:_____________________, тел.:_________________________
Відповідач: ТОВ «СД», юридична адреса:_______________________, тел.:_________________________,
Третя особа: виконавчий комітет ____________ міської ради, адреса:______________________, тел.:_________________________
Ціна позову: 462698 гривень
Позовна заява
про відшкодування втраченої вартості нерухомого майна
Відповідно до договору купівлі-продажу від 7 червня 2001 року мною була придбана квартира за адресою:_____________. Ця квартира зареєстрована __________ бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за мною у реєстровій книзі №___ за реєстровим номером ____. Згідно технічного паспорту квартира складається з: кухня площею 4,8 кв. м, коридор площею 8,1 кв. м, кімната жила площею 12,6 кв. м, кімната жила площею 24,4 кв. м, кімната жила площею 12,6 кв. м, тамбур площею 7,8 кв. м, сарай площею 6 кв.м, господарські приміщення площею 12,5 кв. м, а всього загальною площею 88,8 кв.м.
Згідно рішення виконавчого комітету __________ міської ради від 26 січня 2005 року № 12 «Про забудову кварталу, що обмежений вулицями Жовтневою, Артема, Зигіна і Ватутіна» ТОВ «СД» надано функції замовника на проектування і почергову забудову кварталу, що обмежений вулицями Жовтневою, Артема, Зигіна і Ватутіна та його було зобов’язано провести в установленому порядку відселення мешканців з житлових будинків, в тому числі і з будинку, в якому проживала я, та виплату компенсації за будівлі, що підлягають знесенню при забудові кварталу.
Оскільки я в добровільному порядку відмовилась виселятись із квартири за адресою:________________ і вселятись в квартиру, яку мені було запропоновано відповідачем, то рішенням ___________ районного суду м.__________ від 22 грудня 2005 року я разом з сім’єю була виселена з цієї квартири в трьохкімнатну за адресою:___________, яка мені була надана взамін тієї, що підлягала знесенню і площа якої на 15,2 кв. м менша від тієї, в якій я проживала.
5 березня 2007 року ТОВ «Регіональна оціночна компанія «Назваексперт» на моє замовлення провело незалежну оцінку вартості нерухомого майна за адресою:______________. Згідно висновку ринкова вартість нерухомого майна станом на вказану дату складає 420698 грн.
27 березня 2007 року відповідно до акта приймання-передачі я прийняла, а відповідач передав мені квартиру за адресою:_____________, в яку я була вселена відповідно до вищеназваного рішення суду.
Таким чином, квартира за адресою:____________, яка на праві приватної власності належала мені у зв’язку із забудовою кварталу була знесена відповідачем та я була виселена з неї в примусовому порядку в квартиру, яка надана взамін.
Вартість знесеної квартири становить 420698 грн., що підтверджує «Звіт про оцінку нерухомого майна», яка була проведена станом на 5 березня 2007 року. При цьому оцінка вартості проводилась перед зносом квартири, коли її розбирання ще не розпочалось. Оцінка проведена, а звіт складено відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року, «Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, «Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 28 жовтня 2004 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження «Методики оцінки майна» № 1891 від 10 грудня 2003 року.
У свою чергу відповідач також замовив «Звіт про оцінку нерухомого майна», виконаний станом на 17 квітня 2007 року. Але на час проведення цієї оцінки, квартира перебувала в напівзруйнованому стані, що значно позначилось на результаті оцінки. Крім того, «опис місця розташування та технічного стану об’єкту оцінки недостатній (неможливо ідентифікувати об’єкт на дату оцінки); відсутній розрахунок вартості права користування земельною ділянкою; відсутнє розділення поняття середнього фізичного зносу та коефіцієнту фізичної придатності; відсутнє визначення поняття ринкового мультиплікатора, необґрунтоване та неправильне його застосування; у розрахунку по порівняльному підходу не обґрунтовані прийняті коригування; відсутні джерела отримання аналогів порівняння». Крім того квартира мною і моєю сім’єю була звільнена задовго до знесення і піддана розбиранню. Тому її стан на момент оцінки на замовлення відповідача не відповідав дійсному, а отже і вартість, з урахуванням, в тому числі і недоліків, допущених оцінювачем, визначена невірно.
Крім того, положеннями п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 серпня 1984 року № 17 «Про застосування законодавства при розгляді судами спорів, пов’язаних із знесенням будинків, що належать громадянам, у зв’язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб» із змінами та доповненнями, в встановлено, що «сума грошової компенсації за знос житлових будинків, будівель, пристроїв, а також плодово-ягідних насаджень та посіви визначається, виходячи з їх дійсної вартості на момент зносу».
Оскільки оцінка нерухомого майна на замовлення мною була зроблена на момент зносу, то слід приймати до уваги саме цю вартість, а вартість визначену Звітом про оцінку нерухомого майна станом на 17 квітня 2007 року в сумі 45320 грн., зробленим на замовлення відповідача, вважаю необґрунтованою і такою, що суперечить норма чинного законодавства.
При вирішенні питання про відшкодування вартості за знесене житло слід керуватися положеннями статті 171 ЖК України, згідно з якою «у разі знесення житлових будинків, що є в приватній власності громадян, у зв’язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду. Крім того, власникам жилих будинків на їх вибір або сплачується вартість будинків, будівель та пристроїв, що зносяться, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та пристроїв за своїм розсудом» та статтею 41 Конституції України, частинами 2 і 3 якої встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Також мною понесено витрати на правову допомогу в сумі 42000 грн. Що підтверджується договором від 15 березня 2007 року, актом про надання правової допомоги від цієї ж дати та актом від 31 серпня 2007 року, згідно з якими вищезазначена сума мною сплачена фахівцю в галузі права.
Відповідно до статті 79 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат, а частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що «стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати».
На підставі вищезазначеного та у відповідності із статтею 41 Конституції України, статтею 171 ЖК України, керуючись ст.ст. 3, 79, 88, 118-120 ЦПК України, -ПРОШУ:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СД» на мою користь 420698 (чотириста двадцять тисяч шістсот дев’яносто вісім) гривень за втрачену вартість нерухомого майна.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СД» на мою користь 42000 (сорок дві тисячі) гривень витрат, пов’язаних з отриманням правової допомоги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СД» на мою користь сплачене державне мито та витрати на ІТЗ.
Додаток: