Позивач: Особа_1, проживаю за адресою:_______________________, тел.:___________________________

Відповідач: Особа_2 інспектор з розшуку ВДАІ по обслуговуванню Ленінського району м. Харкова УДАІ ГУМВС України у Харківській області, адреса:___________________________, тел.:_____________________________

Адміністративна позовна заява

про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

22 вересня 2009 року інспектором з розшуку ВДАІ по обслуговуванню Ленінського району м. Харкова Особою_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ №_________, якою мене визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладено штраф у сумі 425 гривень.

У складеному 22 вересня 2009 року Особою_2 протоколі про адміністративне правопорушення серії АХ №_______ цей інспектор вказав, що я порушив п. 8.7.3 Правил дорожнього руху у вигляді проїзду на заборонений (червоний) сигнал світлофора. Я не погодився із інкримінованим правопорушенням, про що власноручно записав у протоколі. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 17 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій покладено на відповідача. Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень протиправними, про поворот із зазначенням способу його здійснення.

Я не вчиняв інкримінованого мені правопорушення, так як почав проїжджати перехрестя на зелений сигнал світлофора, а закінчив на жовтий. Про це сказав інспектору, але той не відреагував на це вбачаючи у моїх діях ознаки порушення, притягнув мене до відповідальності. У протоколі я записав, що перехрестя проїхав на зелений сигнал світлофору, який почав переключатися на жовтий у момент руху по перехрестю, винним себе не вважаю.

Нормою ч. 2 ст. 8 Конституції України встановлено, що звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі конституції України гарантується. Згідно із вимогою ч. 1 ст. 14-1 КпАП України, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів; нормою ч. 2 цієї статті передбачено право власника (співвласника), у випадку вчинення правопорушення не ним, а іншою особою, протягом 10 днів зо дня отримання постанови про накладення штрафу, повідомити про це орган, який виніс постанову. Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є, наряду з іншими, дані, встановлені показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Нормою ст. 289 КпАП України встановлено, що скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів зо дня винесення постанови. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до вимог ч.ч. 4 та 5 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, а якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обстави справи випливає наступне. Інспектор ВДАІ Особа_2 у ході несення служби прийшов до висновку про вчинення мною правопорушення, про що склав протокол. Бачив, що я не погодився із фактом вчинення правопорушення, за чим може слідувати оскарження його дій, у тому числі і у порядку адміністративного судочинства. Допускаючи це, свідків вчинення мною правопорушення у протокол не вписав, фото- відео зйомку не проводив, ніяких об’єктивних доказів вчинення мною правопорушення не надав.

Винесення зазначеної постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності порушує моє право, передбачене ст. 7 КпАП України, відповідно до якого, ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, у відповідності до принципу суворого дотримання законності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14-1, 7, 247, 251, 287-289 КпАП України, ст.ст. 6, 17, 104 - 106, 162 КАС України, -ПРОШУ:

Визнати дії інспектора з розшуку ВДАІ по обслуговуванню Ленінського району м. Харкова УДАІ ГУМВС України у Харківській області Особи_2 з притягнення мене до адміністративної відповідальності – протиправними.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ № ______ від 22 вересня 2009 року, винесену інспектором з розшуку ВДАІ по обслуговуванню Ленінського району м. Харкова УДАІ ГУМВС України у Харківській області Особою_2 про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України – скасувати.

Додаток:

Дата Підпис